Як Україна розбудовує власний флот і коли знищить Кримський міст — інтерв'ю спікера ВМС

Коли ЗСУ повністю знищать Кримський міст, як працює зернова угода без Росії і як Україна вибиває та знищує один із найпотужніший морських флотів РФ із Криму — в інтерв'ю Новини.LIVE розповів спікер Військово-морських сил України ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Очевидно, що Україна наразі розбудовує власні ВМС з нуля. Зокрема, два кораблі класу корвет для нас будує Туреччина. Як цей процес просувається?

— Будівництво корветів триває у плановому режимі. Наступного року сподіваємось отримати першу одиницю. Але це нові зразки озброєння для українських ВМС, відповідно, екіпаж поки проходить навчання. Другий корвет на іншій стадії будівництва, але він іде слідом за першим.

Стосовно розбудови ВМС, то за останні півтора року сталося багато змін. Створено нові структури. Зокрема, це річкова флотилія, яка наразі бере активну участь на річці Дніпро на півдні, інший дивізіон цієї флотилії бере участь у Протиповітряній обороні столиці.

Було створено окремий рід військ — ракетні артилерійські війська, у яких на озброєнні стоять наші славетні ракети "Нептун" та "Гарпун". Спершу вони потопили крейсер "Москва", а тепер більше року не підпускають ворога до наших берегів на відстань 100 миль (160 км. — Ред). Тому південний берег нашої країни захищений, а ворог вже й не мріє про висадку будь-якого десанту, як це було на початку війни.
 
Також у нашому складі є авіаційна бригада, у розпорядженні якої є "байрактари" (український ударний БпЛА. — Ред.) та гелікоптери, які ми теж використовуємо. Також реорганізовано морську піхоту, хлопці вже воюють на лівому березі.

Створено антимінний дивізіон, завданням якого буде розмінування акваторії Чорного моря. У його складі є два перші кораблі, які перебувають поза межами нашої акваторії. Навчаємо ще два екіпажі й очікуємо на отримання ще двох кораблів від Нідерландів.

Усе це було створено Україною вже після початку війни фактично з нуля?

— Так. Наразі ми не можемо розкривати усіх подробиць щодо корабельно-катерного складу. Але ВМС мають свою зону відповідальності, а це наше море та наш Крим.

Який потенціал у ВМС РФ?

— Чорноморський флот був одним із найбільших та найбоєздатіших із усіх чотирьох флотів РФ. Він брав і бере участь у бойових діях, зокрема у війні у Сирії, де корабельне угрупування знаходиться досі. Росія вкладала гроші саме у ЧФ, бо він мав показати усю її так звану "міць". Тому там можна побачити чи не всі зразки озброєння, які є в ВМС РФ. 

До війни він нараховував близько 80 бойових одиниць, із яких станом на зараз є трохи більше 30 основних бойових одиниць. Із них десяток надводних та підводних носіїв крилатих ракет, великі десантні кораблі, сторожові та патрульні кораблі, а також ракетні катери.

Ми дещо прорідили їхній склад, але Чорноморський флот досі  потужне угруповання.

Скільки саме ворожих морських одиниць знищила Україна?

— Станом на зараз знищено 15 одиниць і ще 12 пошкоджено. Тобто загальна кількість — 27. І це добрий результат для країни, у якої фактично вкрали флот у 1991 році, вдруге пограбували у 2014-му і втретє намагалися зробити це у 2022 році. 

Україна бере розумом, іноваціями, особистою наснагою, ініціативою — і це є наша моральна перевага як сторони, що обороняється.

10 листопада було уражено малі десантні кораблі ЧФ. Які саме збитки було завдано ворогу?

— Дійсно, було уражено два десантні кораблі "Акула" та "Серна". Другий корабель — продовження першого, просто модернізована версія. До речі, це вже не перша уражена "Акула". Першу ми втопили в Азовському морі ще на початку повномасштабного вторгнення. 

Дані кораблі призначені для висадки особового складу й техніки. Де саме вони хотіли застосувати їх, наразі не зрозуміло. Можливо, були плани на Херсонщині.

Однак не можу сказати, що цей епізод є якимось особливим, адже у нас були значно вагоміші цілі спільно із нашими колегами з різних силових відомств.

Якими були наслідки удару по штабу Чорноморського флоту РФ і чи живий його очільник?

— Верифікація даних триває досі. Оскільки все відбулося на нашій окупованій території, в тилу ворога, через це досить складно знаходити інформацію. До того ж нам дуже важливо зберегти життя людей, які працюють на нас у ворожому тилу. 

Ми вважаємо, що йдеться про певну кількість загиблих офіцерів, і це саме той особовий склад, який займався організацією та життєзабезпеченням ЧФ.

Стосовно персони Соколова (Віктор Соколов, командувач ЧФ РФ. — Ред.), то нам досі не вдається підтвердити його загибель на 100%. Однак не все так у них добре, як би їм хотілося, адже з того часу вказаної персони у медіапросторі не видно.

Були спроби це зробити, але вони виглядали не дуже правдоподібно.

— Так, було кілька спроб. Пропагандисти запускали старі відео, але аналітики відразу визначили, що це запис. Окрім того, Соколов нібито був присутній на нараді у Путіна і втретє нібито був у Криму на якомусь молебні.

Чому ППО Криму пропускає ракетні удари України?

— Будь-які вогневі ураження на території ворога — це завжди складна, спланована та багатошарова операція. І тут для обходу ворога та його оборони в хід йдуть ігри розуму, військові хитрощі, тактика та стратегія.

Суспільство бачить кінцевий результат і радіє, але за цим стоять місяці планувань та злагоджена й одночасна робота різних складових, яка й дозволяє проривати ешеловану оборону ворога.

Місяць тому Росія перевела деякі свої кораблі із Севастополя у Новоросійськ. Чи захистить це їх від майбутніх атак України?

— Позиція ВМС така: будь-які військові кораблі РФ, які знаходяться у Чорному морі, є для нас легітимними військовими цілями. Тому ми надалі будемо продовжувати робити те, що робимо. Це стосується не лише акваторії Чорного та Азовського морів, а й території тимчасово окупованого Криму.

Росіяни давно не застосовували крилаті ракети морського базування "Калібр". Чому?

— Сили оборони та безпеки України змусили ворога відійти від основної морської бази у Севастополі та відвести звідти свій основний бойовий склад — морські платформи для запуску крилатих ракет. Це надводні та підводні кораблі, які здатні запускати "Калібри". Наразі війна у морі звелася лише до застосування цих одиниць.

Решта кораблів РФ не бере участь у бойових діях. Останнім підтвердженням цього був "Павел Дєржавін" (11 жовтня корабель "Павел Державин" отримав пошкодження в Чорному морі поблизу окупованого Севастополя. — Ред.).

І якщо десантні кораблі було вражено біля причалу, то Дєржавін отримав пошкодження на зовнішньому рейді. Тобто у морі під час виконання завдань.

Тому росіяни рятують установки, які беруть участь у пусках крилатих ракет. Їх відвели до Новоросійська і відбазовують ще далі. Те, що ми із нашого Криму видавили їхні основні бойові кораблі, є нашим досягненням.

Так, там все ще досі лишаються великі десантні кораблі, сторожові та патрульні. Але вони стоять у бухтах і намагаються не виходити зайвий раз на зовнішній рейд. Коли роблять це, періодично шкодують. 

Але у Новоросійську їм немає де ставити кораблі, бо на всіх причалів не вистачає. Через це деякі катери та буксири вони перекинули назад у Севастополь. 

Також у росіян виникла проблема із логістикою, бо вся вона здебільшого була зосереджена у Севастополі. Зокрема, і щодо застосування "Калібрів". Зараз росіяни вирішують, як цю роботу організувати у Новоросійську. Наразі вона там ще не організована.

Водночас вони накопичують ракети, і їхній ВПК працює у склад.

Очевидно, що ворог зможе атакувати Україну і з Новоросійська?

— Звичайно, але це даватиме нам час на реагування, розгортання ППО, підняття авіації (зокрема, на 30 хвилин збільшить час підльоту ракет до України. — Ред.). Через додаткову відстань у 300 км у них теж буде час на реагування та виявлення надводних цілей. Медаль має два боки.

Коли та за яких умов Україна зможе повністю тримати Крим та його акваторію під вогневим контролем?

— Взяти Крим під вогневий контроль можемо у будь-який момент. Але питання в тому, коли ми зможемо називати цю ситуацію сталою?

Безпечним Азово-Чорноморський регіон можна буде назвати лише після звільнення всіх наших окупованих територій і розгорнення наших берегових військ на півдні Донеччини, Запоріжжі, Херсонщині, так і безпосередньо по всьому Криму.

Це дасть нам змогу тримати під вогневим контролем наші територіальні води, до яких належить і Керченська протока. Вже після цього можна буде говорити про певний периметр безпеки і в Азовському морі.

Навіть після війни Росія буде присутня в Азово-Чорноморському регіоні. Проте наша оборона має починатися біля берегів нашого ворога. Набагато складніше вибудовувати її, коли ворог підійшов до твого берега.

Наскільки ми відсунули ворога від наших берегів станом на зараз?

— Якщо він сховався у Новоросійську, то певно відчуває якусь небезпеку. Так само якщо припинив знаходитися у південно-західній частині Чорного моря, то наразі він вже не може їх проконтролювати.

Так, росіяни досі загрожують ракетним озброєнням, там досі працює авіація, долітають дрони, але їхні кораблі припинили перебувати у цій частині Чорного моря. Так само вони вже не можуть безпечно почуватися і в центральній частині Чорного моря.

Як у цьому контексті працює зернова угода без Росії?

— Слід згадати, як вона працювала із Росією. Це було досить складно, бо згідно з домовленостями у складі доглядової комісії перебувала команда росіян. Вона постійно затягувала процес догляду суден, в середньому це було до 10 одиниць на день.

Це дуже мало, враховуючи, що 90% українського експорту покладалося на морські шляхи. Окрім того, вони постійно викручували нам руки, ставили нові умови, вимагали розблокувати аміакопровід (мається на увазі аміакопровід "Тольятті — Одеса". — Ред.). Одним словом, постійно намагалися шантажувати нас наявністю цього не дуже працюючого коридору. 

Тому був обраний інший шлях. ВМС визначили найбільш безпечний маршрут, яким можуть пересуватися цивільні судна у нашій акваторії. Зараз це вже понад сотня суден на вхід і на вихід, як на експорт, так вже й на імпорт. Йде не лише збіжжя та сільгосппродукція, а й промислова.

Звісно, він залишається гуманітарним і торговельним шляхом, який так потрібен нашій країні, і в його забезпеченні бере участь багато Сил оборони та безпеки.

Після того як кораблі потрапляють у територіальні води країн НАТО, починаючи із Румунії, далі Болгарія і Туреччина, вони вже почуваються у безпеці. Ось так цей коридор працює, і надалі будемо робити все, аби забезпечити його безпеку.

Росія ж може атакувати відрізок від України до країн НАТО?

— Чисто технічно вони мають ракетне озброєння, яке здатне завдавати вогневе ураження по суднах. Але бити по кораблях під прапорами країн НАТО вони не готові.

Тому обраний інший шлях — мінування акваторії Чорного моря, а також постійні атаки нашої портової інфраструктури ракетами і дронами-камікадзе.

Коли буде знищено Кримський міст?

— Насправді нічого складного тут немає. Але давайте проаналізуємо, у який спосіб раніше завдавалися вогневі ураження по цій незаконній прибудові до нашого Криму. 

Щоразу це була складна операція, багатоетапна і водночас щоразу використовувалось щось новеньке. Нещодавно удар по "Аскольду" (ракетні удари по судноремонтному заводу "Затока" в Керчі. — Ред.), який розташований зовсім поруч із мостом, змусив нервувати окупантів.

Бо не було великої різниці, по чому саме вдарити в цей момент. Але була обрана інша ціль. Адже використовувати цей шанс, щоби просто заради хайпу знести цей настільки ненависний нам міст, немає сенсу. 

Допоки існують інші логістичні шляхи, як от суходол на півдні окупованої Донеччини, зносити Кримський міст немає сенсу. Але він буде зруйнований, коли цього вимагатиме оперативна ситуація і коли ворог цього очікувати не буде. Чекаємо часу "Ч", коли це матиме військову доцільність.

Час від часу окупанти готуються до відбиття ймовірних атак з боку України, перекривають міст і влаштовують димові завіси. Що це їм дає?

— Вони намагаються використовувати будь-які способи захисту цієї споруди. Задимлювання має подіяти на лазерні системи наведення частин бойових ракет і теоретично ввести в оману лазерні дальньоміри. Як воно буде на практиці — побачимо згодом. 

Але поки що рахунок 3:0 не на користь Кримського мосту. В якийсь момент ми таки виконаємо нашу обіцянку про те, що цей міст там зайвий і його там не буде.